Понеділок, 29.05.2017

Серпневі наради

2015 рік: Методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку 2015-2016 навчального року в загальноосвітніх навчальних закладах області

18082015 1Уже другий рік поспіль увесь український народ, школярі, студенти, їхні батьки, педагоги зустрічають День знань в умовах складної військово-політичної обстановки. Драматичні події сьогодення, пов’язані із збройним протистоянням, воєнною та інформаційною загрозою, які нависли над Україною, переконують українську спільноту, що саме дієвий патріотизм може дати нашому народу новий потужний поштовх до духовного оздоровлення української нації, сформувати в молодій європейській державі самодостатнє громадянське суспільство, правову систему влади.
На виконання Указу Президента України «Про заходи щодо поліпшення національно-патріотичного виховання дітей та молоді» від 12.06.2015 № 334
Міністерство освіти і науки України розробило нову Концепцію національно-патріотичного виховання дітей і молоді (наказ МОН України
від 16.06. 2015 № 641 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах», у якій ґрунтовно і докладно визначили мету, завдання, принципи національно-патріотичного виховання учнівської молоді, форми, методи та етапи його реалізації.
У листі «Про тематику Першого уроку в 2015-2016 навчальному році» від 24.07.2015 № 1/9-354 МОН України наголошується, що його зміст і наповнення мають відповідати визначальним ідеям та принципам нової Концепції, тісно пов’язуватись із сучасними подіями. У той же час тему Першого уроку навчальні заклади можуть визначати самостійно.
Мета Першого уроку – формування національно свідомої, соціально активної особистості, пройнятої почуттям любові до своєї Батьківщини, готової до розбудови Української держави, виконання конституційних і громадянських обов’язків, наполегливої праці на благо рідного народу, примноження і захисту його здобутків.
Визначена мета передбачає виконання таких завдань:
– утвердження в свідомості учнівської молоді патріотичних цінностей, стійких переконань, шанобливого ставлення до історичного минулого України, її героїв, духовних провідників;
– виховання поваги до Конституції України, Законів України, державних символів;
– шанобливе ставлення до військовослужбовця як до захисника Вітчизни, героя, підвищення престижу військової служби;
– залучення дітей та молоді до участі в процесах державотворення для набуття нею патріотичного досвіду відповідно до демократичних принципів;
– заохочення до пізнання рідної культури, звичаїв і традицій українського народу, виховання толерантного ставлення до культур інших народів;
– утвердження принципів гуманістичної моралі як основи розвинутого громадянського суспільства та спонукання до готовності протистояти українофобству, проявам сепаратизму, шовінізму, фашизму та аморальності;
– плекання кращих рис української ментальності: працьовитості, волелюбності, доброти, справедливості, чесності, бережного ставлення до природи;
– формування мовленнєвої культури.
Важливе емоційно - змістовне значення має оформлення уроку: наявність карти України, фотовиставки з пам’ятними місцями Вітчизни, рідного краю, народних символів, фотостендів з портретами видатних історичних постатей нашого народу, Героїв Небесної Сотні, учасників АТО. Обов’язковим є використання державних символів України: Гімну, Герба, Прапора.
Ефективність проведення Першого уроку значною мірою залежить від активних і творчих форм і методів його організації: музейної екскурсії, колективної гри, фотопроекту, дискусії, флешмобу, майстер-класу з виготовлення малюнку, оберега для бійців АТО, зустрічі з відомими людьми, в тому числі з воїнами-захисниками України, учасниками Революції гідності, волонтерами,
З урахуванням вікових особливостей учнів 1-4 класів пропонуємо провести Перший урок на тему «Мій рідний край – куточок України», адже для кожної людини Батьківщина починається саме з маленького осяжного краю, де вона народилася. Першокласники, яким щороку у День знань особлива увага, урочистість Першого уроку можуть відчути у шкільному народознавчому чи краєзнавчому музеї, під час уроку-екскурсії по школі, у ході якого учням закладається почуття спорідненості, приналежності до великої дружної родини: моя сім’ї, моя школа, мій край, моя Батьківщина. Можна використати цікаві презентації про життя навчального закладу, мандрівки рідним краєм, підводячи першокласників до думки, що Дніпропетровщина – прекрасна частинка великої Української держави, а всі, хто її любить і дбає про неї, називаються патріотами. Бесіда про державні символи України має бути яскравою і образною, з використанням легенд і віршиків, зокрема поетів Дніпропетровщини.
Особливу увагу треба звернути на роль і значення рідної мови у житті кожної людини. За можливості на урок можна запросити кількох учнів 2-3-х класів, які декламуватимуть віршики про Батьківщину, українську мову, котра для переважної більшості співвітчизників є рідною.
Варто наголосити, що народний костюм українців свідчить про їхню любов до природи, до життя, до краси, тому наші сучасники часто використовують у своєму одязі елементи національного вбрання. Першокласникам можна запропонувати створити нескладний малюнок-символ, який вони пов’язують зі словом «Україна». Діти можуть пояснити народні прислів’я: «Жити – Батьківщині служити», «Батьківщина – мати, вмій за неї постояти», «За рідний край і життя віддай», «Де б не жити, треба Вітчизні служити», «Кожен край знає свій звичай» тощо.
Оскільки під час Першого уроку першокласників часто присутні батьки і рідні, їх теж можна залучити до участі в сценарії уроку, щоб вони кількома реченнями пояснили, чому люблять рідний край, Батьківщину, що зробили для неї корисного. Свято Першого дзвоника і Перший урок для дітей має бути таким яскравим, насиченим і змістовним, щоб вони запам’ятали його на все життя.
Тема Першого уроку для учнів 5-9 класів може звучати так: «Полюби у собі Україну». Активність і допитливість дітей підліткового віку слід спрямувати у благодатне русло, виховуючи справжніх патріотів України. Оскільки саме в середніх класах учні докладно вивчають історію України, на Першому уроці рекомендуємо окреслити основні етапи творення українського етносу, становлення державності русичів-українців, залучити школярів до бесіди-роздуму (дискусії, диспуту) про національно-визвольну боротьбу українського народу за незалежність у різні періоди його історичного буття. Доцільно використати зображення найвідоміших князів-державотворців, портрети героїв визвольних змагань часів Хмельниччини, Другої світової війни, борців ОУН, УПА, які відстоювали самостійність України.
Учні повинні розуміти причини спотворення вітчизняної історії, приниження і заперечення ролі видатних політичних і культурних діячів, мислителів нашого народу, які своєю діяльності загрожували існуванню Російської, а потім радянської імперії.
Рекомендуємо наголосити, що з огляду на правдиве висвітлення сторінок української історії в країні запроваджено такі державні свята: День захисника України (14 жовтня), День Гідності і Свободи (21 листопада) , День пам’яті і примирення (8 травня).
У ході підготовки до Першого уроку деякі школярі можуть створити малюнки патріотичного змісту, вивчити напам’ять вірші про Батьківщину, а творчі діти можуть продекламувати власні поезії.
З метою виявлення розуміння цінності Вітчизни для кожної людини учням варто запропонувати анкету чи вікторину патріотичного змісту, а саме: про державні та національні символи українців, видатних осіб вітчизняної історії та культури, визначні місця рідного краю та України тощо.
Темою Першого уроку учнів 10-11 класів можуть бути відомі слова Василя Симоненка: «Народ мій є! Народ мій завжди буде!». Його зміст має підпорядковуватись головній меті національно-патріотичного виховання – становленню громадянина-патріота, який добре знає вітчизняну історію, глибоко розуміє сутність визвольних змагань українського народу за свою незалежність, відчуває співпричетність до суспільних подій сучасності, виявляє готовність захищати національні інтереси і територіальну цілісність своєї держави. Рекомендуємо на конкретних прикладах, з використанням відеоматеріалів показати мужність і героїзм наших воїнів-визволителів, їхню вірність військовій присязі та ідеалам свободи і справедливості. На Перший урок старшокласників слід запросити учасників бойових дій, героїв Майдану, представників волонтерських організацій, людей, які своїм чесним життям, наполегливою працею виявляють свою справжню громадянську позицію.
Важливо звернути увагу школярів на безкорисливу волонтерську діяльність наших сучасників, простих українців, які допомагають не лише бійцям, а й біженцям із зони бойових дій, тим самим виявляючи свій патріотизм і відповідальність перед суспільством.
Варто підкреслити роль священнослужителів Української православної церкви Київського патріархату, Української греко-католицької церкви, інших конфесій, які у часи випробувань підтримують волелюбні змагання українського народу, дух наших воїнів та мирян у зоні АТО, постійно надають моральну та матеріальну допомогу бійцям та біженцям з Донбасу.
Такі інтерактивні елементи уроків, як «Мікрофон», «Трибуна», «Коло» допоможуть виховати шанобливе ставлення школярів до Конституції і законів України, осмислити культурний внесок українського народу в розвиток світової цивілізації, його історичну приналежність до європейської спільноти, обговорити події сьогодення і виявити розуміння старшокласниками причин і наслідків бойових дій на Сході України.
Під час уроку можна використати фрагменти документально-публіцистичних фільмів та відеороликів, присвячених Революції гідності, героям Небесної Сотні, учасникам бойових дій в зоні АТО: «Революція гідності», «Небесна Сотня», «Жіночі обличчя революції», «Спецназ. Повернися живим.», «Ціна демократії», «Зима, що нас змінила», «Добровольці Божої чоти», «Синочку, повертайся живим!» та ін.
Буремні події сьогодення викликали творче піднесення у суспільстві, особливо серед молоді, тому на заході доцільно використати зразки сучасної патріотичної поезії, пісень, народного живопису і прикладного мистецтва.
Для самостійної роботи старшокласникам можна запропонувати написання творів-роздумів: «Що я можу зробити для України», «Кого можна назвати справжнім патріотом», «Яким я уявляю майбутнє України».
Готуючись до проведення Першого уроку, кожен педагог повинен усвідомлювати важливість завдань, окреслених у Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, та пам’ятати, що гідного громадянина, палкого патріота своєї землі, захисника рідного народу може виховати тільки той, хто сам натхнений любов’ю до Батьківщини, у кого в серці живе Україна.
Підготувала Ж.М.КРИЖАНОВСЬКА,
завідуюча лабораторією українознавства і народознавства
кафедри філософії освіти ДОІППО